Поверхневі водні об’єкти міста належать басейну р.Дніпро. Це його правий рукав – р. Кошова, р. Вірьовчина, Стебліївський лиман, озеро Погоріле та інші. Ширина річкової долини – 4-6 км. Правий берег – високий, лівий – пологий, низинний. На підході до міста Дніпро вступає в низинну піщану долину, в заплаві якої розташовані херсонські плавні шириною до 10 км, представлені системою островів, розділених протоками і рукавами. Русло Дніпра дуже розгалужене. Фарватер річки проходить за декількома рукавами. Глибини в межах 5-7 м. Швидкість течії – 0,6-0,7 м/с. Плавні нижнього Дніпра є унікальним природним фільтром для дніпровської води.
Спостереження за станом поверхневих вод проводяться Херсонським обласним центром з гідрометеорології у р. Дніпро та Каховському водосховищі та Басейновим управлянням Нижнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів (м. Херсон, 1 км вище міста).
За даними досліджень у 2018 році, наданими Херсонським обласним центром з гідрометеорології, стан забруднення у р. Дніпро та Каховському водосховищі відповідає рівню середніх показників багаторічних спостережень і характеризується як помірно забруднені. Вміст хлоридів і сульфатів, як і кальцію, значно менше ГДК і відповідає рівню середніх багаторічних значень.
З квітня по серпень фіксувалося постійне перевищення показників хімічного споживання кисню (ХСК) на рівні 1,41 – 3,29 ГДК, що свідчить про потрапляння у поверхневі водні об’єкти басейну органічних речовин з поверхневим стоком та скидами стічних вод.
Біологічне споживання кисню, впродовж зазначеного періоду, перебувало в межах значення 0,85 – 0,97 ГДК. Перевищення зафіксовано у липні – 1,07 ГДК та серпні – 1,19 ГДК (в умовах жаркої бездощової погоди).
Перевищень нормативів за сполуками азоту впродовж року не спостерігалося, найбільшим вмістом характеризується азот амонійний – 0,79 – 0,90 ГДК. Спостерігається незначне зменшення вмісту сполуки у порівнянні із попереднім роком. Основні шляхи його надходження до поверхневих вод – зі стічними водами та поверхневим стоком.
Вміст нафтопродуктів та синтетичних поверхнево активних речовин, також обумовлене поверхневим стоком, характеризується низькими концентраціями, підвищення їх рівнів (в межах ГДК) має сезонний характер (весняно-літній період) .
Вміст розчиненого кисню у р. Дніпро, за даними спостережень по одному створу, високий і, в залежності від пори року, коливається в межах 0,86-0,95 ГДК, що створює сприятливі умови для розвитку іхтіофауни. Вміст кисню постійний протягом кількох останніх років.
У липні-листопаді спостерігався високий вмісту сполук 6-валентного Хрому в межах 1,0-3,0 ГДК.
Оскільки в межах Херсонської міської ради розміщується нижня течія р. Дніпро, значна частина забруднюючих речовин надходить транзитно з промислово розвинених регіонів верхньої та середньої течії.
Відповідно до даних статистичної звітності за 2018 рік, наданої Басейновим управлінням Нижнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів, (шляхом узагальнення даних по 106-и звітуючим водокористувачам) з природних водних об’єктів, у межах міської ради забрано 21,47 млн. м3 води, з них із підземних водних об’єктів – 20,43 млн. м3.
За минулий рік використано 16,37 млн. м3 свіжої води, зокрема на:
– питні та санітарно-гігієнічні потреби – 14,19 млн. м3;
– виробничі потреби – 1,852 млн. м3;
– зрошення -0, 124 млн. м3;
– інші потреби – 0,203 млн. м3.
Загальне водовідведення – 17,07 млн. м3, скинуто у поверхневі водні об’єкти – 16,99 млн. м3. Оборотно, повторно та послідовне використано 11,83 млн. м3 води.
Скидання стічних вод у поверхневі водні об’єкти
Роки | Кількість підприємств, що здійснюють скиди зворотних вод до поверхневих водних об’єктів, од. | Обсяги скидання неочищених зворотних вод до поверхневих водних об’єктів, млн. куб. м. | Обсяги скидання нормативно очищених зворотних вод до поверхневих водних об’єктів, млн. куб. м. |
2010 | 3 | 1 | 22 |
2011 | 3 | 1 | 22 |
2012 | 3 | 0 | 21 |
2013 | 3 | 0 | 20 |
2014 | 4 | 0 | 18 |
2015 | 5 | 0 | 18 |
2016 | 5 | 0 | 17 |
2017 | 5 | 0 | 16,65 |
2018 | 5 | 0,001 | 16,97 |
Джерело централізованого питного водопостачання міста – Херсонське родовище підземних вод (в експлуатації 152 свердловини глибиною 60 – 100 м та 14 резервуарів чистої води загальним об’ємом 41,9 тис.куб.м).
Обсяги водопостачання: 50-55 тис. куб.м на добу.
Обсяги водовідведення: більше 45-50 тис. куб.м на добу.
Міські очисні споруди каналізації проектною потужністю до 250 тис.м3 на добу щодобово очищують 45-50 тис.куб.м стоків.
Контроль за якістю питної води здійснюється атестованою хіміко-бактеріологічною лабораторією контролю питної води міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».