ГОНЧАР Микола Анатолійович

Народився 07 липня 1966 року в селі  Рівно Вінницької області.

Здобув середню освіту, після навчання проходив службу в армії, потім переїхав в Херсонську область.

Працював в Надеждівській школі 14 років.

У 2014 році    направлений на  службу в м. Донецьк  артилеристом.

У 2015 році був демобілізований.

У 2020 році підписав контракт з ТрО:  124 бригада, 194 батальйон.

24 лютого 2022 року став на захист України.

Останній  бій прийняв 01 березня 2022 року під час оборони м. Херсона у Бузковому парку, де бійці ТрО зустріли окупантів, чиї сили значно

переважали: вони мали автомати і «коктейлі Молотова», російські військові — броньовану техніку. Так, вони не змогли зупинити окупацію міста,

загинули, але не здалися, показавши окупантам, що в Херсоні люди готові боронити рідний край.

Бій  у Бузковому парку, в якому приймав участь Микола Гончар, є однією з найгероїчніших та одночасно найтрагічніших подій оборони Херсона,

Герої, які прийняли цей бій, стали символом мужності і спротиву.

Указом Президента України № 747/2023 Гончара Миколу Анатолійовича посмертно  нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації від 09.09.2024 № 805р присвоєно звання «Почесний громадянин Херсонської міської територіальної громади» (посмертно)  за патріотизм, особисту мужність, виявлену у захисті територіальної цілісності України, та героїзм під час херсонського спротиву російським загарбникам на початку повномасштабного вторгнення.