МАРГЕЛОВ Василь Пилипович
Народився 27 грудня 1908 року в м. Дніпропетровську.
До початку військової кар’єри декілька років працював робітником на вугільній шахті.
У 1928 році Маргелов В.П. став курсантом військової школи, яку закінчив через три роки. Все його подальше життя пов’язане з армією. В її лавах Василь Пилипович пройшов шлях від рядового до генерала.
З 1939 року Маргелов В.П. знаходився на фронтах фінської, а потім Великої Вітчизняної воєн. Наприкінці 1943 року розпочалось визволення України від німецько-фашистських загарбників. Командир 49 Гвардійської стрілецької дивізії полковник Маргелов В.П. приймав безпосередню участь у визволенні від ворога Херсонщини, особисто знаходився на передньому рубежі і керував бойовими діями.
10 березня 1944 року 49 Гвардійська стрілецька дивізія під командуванням Маргелова В.П. форсувала р. Дніпро в районі с. Козацьке Херсонської області. А в ніч на 13 березня 1944 року основні сили дивізії, перемагаючи стійкий опір ворога, на підручних засобах форсували р. Дніпро біля с. Садове Білозерського району Херсонської області. О 12 годині, опівдні, 13 березня 1944 року Херсон був визволений від німецько-фашистських загарбників.
За участь у визволенні Херсонщини від фашистів Василю Пилиповичу 19 березня 1944 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни він продовжував військову службу, довгий час командував повітряно-десантними військами, закінчив військову академію генерального штабу.
З 1979 року Маргелов В.П. працював інспектором-радником групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Батьківщина високо оцінила бойові заслуги генерала армії, кандидата військових наук, Героя Радянського Союзу, лауреата Державної премії СРСР Маргелова Василя Пилиповича. Він нагороджений чотирма орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова II ступеня, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденами Червоної Зірки, багатьма медалями та іноземними орденами. Останні роки життя Василь Пилипович проживав у Москві. Помер 4 березня 1990 року.
Звання «Почесний громадянин м. Херсона» присвоєно рішенням IX сесії Херсонської міської ради депутатів трудящих XI скликання № 76 27 грудня 1968 року за заслуги під час визволення м. Херсона від німецько-фашистських загарбників.