ВАСИЛЕНКО Микола Олександрович
Микола Олександрович Василенко народився 1 травня 1924 року в селі Загорянівка Білозерського району Херсонської області в селянській родині. У 1939 році закінчив 7 класів сільської неповно середньої школи, а 9-й клас у школі № 22 м. Херсона, й одразу поступив до херсонського морехідного училища, в якому навчався до кінця 1941 року.
У січні 1943 року вивезли на примусову працю до Німеччини.
У червні 1945 року в місті Франкфурт-на-Одері польовим радянським військкоматом був мобілізований до радянської армії. Служил кавалеристом в 5 кавалерійському корпусі.
У 1947 році був ув’язнений. У 1955 році достроково звільнений. Повернувся в м. Херсон.
1956 – 1960 р.р. працював електромонтером, майстром електричного цеха на Херсонському бавовняному комбінаті й заочно навчався в Горлівському індустріальному технікумі, закінчив 1960 року.
1961 – 1964 р.р. працював у Херсонському раднаргоспі інженером ПТО «Херсоненерго».
1964 – 1984 р.р. – на Херсонському виноробному заводі інженером, старшим інженером з техніки безпеки й охорони праці. Із 1984 року на пенсії.
Ще в школі писав вірші, дописи до стінних газет. У 1940 році дебютував ліричним віршем у «Наддніпрянській правді». У 1990 році вийшла перша книжка поезії «Небовий ключ».
Автор багатьох книг поезії та прози, численних статей і перекладів з іноземних мов: роман «Уламки імперії», збірка оповідань та повістей «Довга дорога з тунелю», публіцистична повість «Курай для пожежі», поетичні збірники «Очна ставка», «Жменя дощу», «Архітектура планиди» та інше. Добірки його поезії друкували в США, Польщі.
У 1992 році прийнятий до Національної спілки письменників України. Лауреат Всеукраїнських літературних премій ім. Василя Мисика та ім. Яра Славутича, державної іменної стипендії, державної іменної стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність.
Із 2002 року по 2016 рік очолював Херсонську міську благодійну організацію Таврійська фундація «Осередок вивчення української діаспори», член наукової лабораторії «Українська література в англомовному світі» при Херсонському державному університеті, член редакційної колегії журналу «Вісник Таврійської фундації», член правління Херсонського товариства політичних в’язнів та репресованих.
Помер 08.09.2018
Звання «Почесний громадян міста Херсона» присвоєно рішенням Херсонської міської ради
від 31.08.2016 № 322 за активну громадянську позицію, благодійну та культурно-просвітницьку діяльність.