Розпорядження Кабінету Міністрів України  від 14 квітня 2021 р. № 366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» ознайомитись

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 р. № 883-р «Про затвердження плану заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» ознайомитись

 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2023 р. № 372-р «Про затвердження плану заходів на 2023 – 2024 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року  ознайомитись

Безбар’єрність як державна політика: кожному українцю вільний доступ до всіх сфер життя

 Як державна політика безбар’єрність означає формування такого підходу, за якого кожна людина в нашій країні може отримати вільний доступ до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар’єри, спокійного пересування країною тощо.

У квітні 2021 року була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яка була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України.

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках

Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Він включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо).

 Стратегічними цілями є:

  • моніторинг і контроль у сфері доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту на систематичній основі;
  • нормативно-правова та нормативна база у сфері доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту ефективна, гармонізована та відповідає сучасним вимогам;
  • фахівці у сфері містобудування, архітектури і транспорту висококваліфіковані щодо доступності.

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

Стратегічними цілями є:

  • доступність для всіх інформації, яка надходить від суб’єктів владних повноважень;
  • доступність інформації у ході судового та виборчого процесу;
  • доступність для всіх інформації, яку транслюють телерадіоорганізації та яка необхідна для участі у культурному житті, проведенні дозвілля і відпочинку та заняття спортом;
  • доступність для всіх інформації та комунікації в ході отримання публічних послуг.

Усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

Це та сфера, без якої неможливо уявити наше життя у ХХІ столітті. Цифрова безбар’єрність передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету.

 Стратегічними цілями є:

  • доступність для всіх швидкісного Інтернету та засобів доступу до Інтернету;
  • доступність усіх громадян до здобуття цифрової освіти;
  • доступність усіх громадян до цифрових послуг, а також державних веб-сайтів та додатків.

Забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.

Стратегічними цілями є:

  • забезпечення усіх груп населення рівними правами та можливостями для соціального залучення та громадянської участі;
  • усвідомлення усіма громадянами важливості створення безбар’єрного простору та участь в житті суспільства без дискримінації;
  • забезпечення усіх громадян рівними правами та можливостями політичної участі та доступу до правосуддя;
  • сфокусованість державної політики на підвищенні рівня здоров’я, забезпеченні фізичної активності населення;
  • спрямованість філософії соціального захисту та гарантій на створення можливостей та реалізації досягнень (зокрема участі у спортивних змаганнях, паралімпійських та дефлімпійських іграх).

Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

З нього, певно, і варто було б почати, адже все починається з освіти: у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти, причому впродовж усього її життя. Власне, якраз цим держава і буде опікуватися в межах цього напряму.

Стратегічними цілями є:

  • можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;
  • задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;
  • створення інклюзивного освітнього середовища.

Всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Стратегічними цілями є:

  • забезпечення доступу до підприємницької діяльності та самозайнятості;
  • забезпечення умов для працевлаштування;
  • забезпечення доступності процесу працевлаштування та на робочому місці;
  • підвищення рівня зайнятості вразливих на ринку праці категорій населення.

Безбар’єрність – це загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності; безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення. Саме для цього створено «Довідник безбар’єрності».

«Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, в якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Він створений   у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

Структура Довідника включає в себе чотири розділи: «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» та «Безбар’єрний календар».

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України реалізує постійний обмін інформацією між представниками влади та громадськості, проводить комунікацію та популяризацію в суспільстві культури безбар’єрності як філософії гідності та прийняття. Реалізація політики безбарʼєрності є одним із пріоритетів Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року      № 1301-р «Деякі питання комунікаційної підтримки реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» затверджено Комунікаційну стратегію щодо створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та «Типові рішення щодо використання кольорів та дизайну оформлення комунікації в рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року».