З метою отримання громадської думки щодо потреб, запиту та суспільних настроїв з питань безбар’єрності у відповідній сфері, виконавчими органами Херсонської міської ради було проведено опитування, анкетування, обговорення серед найбільш заінтересованих груп у соціальній сфері, сфері освіти, охорони здоров’я, культури та у сфері спорту серед молоді. Усі заходи відбувалися з дотриманням безпекових вимог, в безпечних просторах та в онлайн форматі.
Упродовж вересня 2025 року серед батьків здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти Херсонської територіальної громади проведено онлайн опитування, спрямоване на вивчення їхнього ставлення до створення безпечного та безбар’єрного шкільного простору.
Мета опитування: з’ясувати наскільки добре батьки розуміють принципи безбар’єрності та інклюзії, які бар’єри перешкоджають повноцінному навчанню дітей, а також зібрати пропозиції для покращення умов освіти.
Опитування охопило батьків здобувачів освіти 1-11 класів, що дозволило отримати комплексне бачення ситуації та врахувати потреби всіх учасників освітнього процесу.
Результати опитування засвідчили, що більшість респондентів добре знайомі з поняттям «безбар’єрність» та сприймають його не лише як фізичну доступність шкільних поміщень, а й як створення психологічно безпечного та доброзичливого середовища. Окремо батьки наголошували на важливості розвитку інклюзивної освіти та адаптації навчальних програм для дітей з особливими освітніми потребами.
Переважна більшість респондентів обізнані з можливостями інклюзивного навчання у закладі освіти, проте частина опитаних відчуває нестачу інформації. Це вказує на потребу в систематичних інформаційних кампаніях та регулярній комунікації з батьками.
Щодо дистанційного навчання, переважна більшість учасників опитування відзначили його повну доступність, проте 11% респондентів вказали, що такий вид навчання забезпечується не в повному обсязі з суб’єктивних причин. Найбільші труднощі пов’язані з технічними аспектами: нестабільним інтернетом, обмеженою кількістю пристроїв у сім’ї та перевантаженістю дітей самостійними завданнями. Серед бар’єрів, які вказали респонденти, найчастіше згадувалися технічні проблеми під час онлайн уроків та потреба у психологічній підтримці дітей.
Оцінка фізичної доступності шкільних приміщень виявилася менш актуальною, оскільки заклади міста наразі працюють у дистанційному форматі. Водночас батьки зазначали, що питання готовності шкіл до очного навчання залишається важливим, і вони хочуть отримувати більше інформації про стан приміщень та плани їхнього облаштування та поновлення.
Серед пріоритетних напрямів покращення освітніх умов батьки визначили: розвиток психологічної підтримки учнів та педагогів, підвищення технічної доступності дистанційного навчання та створення безпечного фізичного простору для майбутнього повернення до офлайн навчання.
Аналіз результатів опитування показав, що батьківська спільнота демонструє високий рівень зацікавленості у створенні безпечного та безбар’єрного простору. Разом з тим залишається потреба в інформаційній підтримці та налагодженні системної комунікації. Важливими викликами залишаються технічні труднощі дистанційного навчання та потреба у комплексній психологічній підтримці учнів, особливо у початковій школі. Високий рівень готовність батьків до співпраці може стати основою для створення батьківських рад, онлайн-клубів та волонтерських ініціатив, спрямованих на покращення умов освіти.
Враховуючи результати опитування, заплановано ряд заходів протягом 2025/2026 навчального року. Зокрема, планується проведення онлайн-аудиту потреб батьківської спільноти щодо технічного забезпечення дистанційного навчання, організація серії вебінарів про безпечне користування інтернетом та підтримку дітей під час навчання, впровадження програми коротких психологічних практик «Психологічна пауза», підготовка інформаційних матеріалів про стан готовності закладів освіти до офлайн-навчання та просвітницька робота щодо принципів безбар’єрності. Крім того, буде створено онлайн-клуб для батьків, де вони зможуть обмінюватися досвідом, пропозиціями та брати участь у спільних ініціативах.
Для закладів культури було розроблено анкетування «Оцінка стану впровадження безбар’єрності у сфері культури». Анкетування проведено серед відвідувачів у працюючих на сьогодні в м. Херсоні 16 закладах культури: 12 бібліотеках (центральна міська бібліотека ім. Л. Українки, центральна бібліотека для дітей, бібліотеки-філії № 1, 3, 5, 15, 17, 20, сел. Сонячного, Богданівки, Петрівки, Зеленівки), 3 клубах (сел. Сонячного, Богданівки, Петрівки), 1 будинку культури (сел. Комишан).
За результатами опитування відвідувачів (123 людини: 89 жінок, 34 чоловіка) оцінена доступність до закладів культури в середньому на 3 бали з 5 (зауваження – це відсутність пандусів). Як позитивне було оцінено можливість відвідування бібліотек (в середньому 1 раз на 2 тижні). Серед зауважень: відвідувачі хочуть бачити новітню літературу українською мовою та чекають на запрошення на культурні заходи (майстер-класи, цікаві зустрічі з видатними людьми, концертні номери, клуби-зустрічі). Зазначено, що бібліотеки, попри складні умови в яких перебуває громада, надають доступ до інтернету, якість роботи обладнання, додаткових послуг в допомозі з виплатами, юридичну допомогу тощо.
Проведено моніторинг громадської думки серед пацієнтів, які відвідують заклади охорони здоров’я Херсонської міської ради та медичних працівників, щодо теми безбар’єрності. Опитування проведено одноразово. Респонденти зауважили, що для них вкрай важливе толерантне ставлення, особливо для людей з інвалідністю. Також підкреслювали, що фізична безбар’єрність має поєднуватися з культурною та інформаційною доступністю. Було запропоновано при формуванні міського бюджету на 2026 рік передбачити витрати на проведення робіт по безбар’єрності. Маломобільні групи населення та херсонці з інвалідністю як позитивну практику зазначали, що облаштовані у поліклініках пандуси, підйомники, зручності у ліфтах і вбиральнях мають для них неабияке значення.
Спільно з молодіжною радою Херсонської міської територіальної громади проведено соціологічне опитування з метою оцінки потреб, труднощів та рівня залученості молоді громади, а також визначення факторів, що впливають на безпеку безбар’єрність, соціальне життя та емоційний стан. Всього було опитано 117 осіб віком 14-35 років. Більшість з них – молодь у віці 25-35 років (53,8%). Серед опитаних більше жінок, ніж чоловіків (73% і 27% відповідно).
Одними з найбільш критичних проблем, з якими стикається молодь, є безпекова ситуація (76,9% опитаних) та загрози життю і здоров’ю.
Через постійні обстріли молодь не має можливості потрапити до всіх освітніх та спортивних закладів. Це створює головну проблему у сфері безбар’єрності – недоступність безпечного простору для розвитку.
Насамперед це стосується браку безпечних просторів для молоді (61,5%) та обмежених можливостей для дозвілля (46,2%). Це свідчить про значний дефіцит інфраструктури для молодіжного розвитку: спортивних секцій і майданчиків, коворкінгів, творчих студій, безпечних місць для спілкування та психологічної підтримки. Соціальна (49,6%), психологічна підтримка (43,6%) та навчально-розвиваючих курсів (42,7%) є одними з найбільш необхідних послуг, яких, не вистачає опитаній молоді.
Серед факторів, які заважають розвитку молоді у громаді є: бойові дії (96,6%), низька заробітна плата або відсутність робочих місць за фахом (47%), відсутність віри в краще майбутнє (45,3%). Крім того, 28,2% опитуваних не мають достатньої мотивації, а 20,5% відчувають лінь та небажання щось робити, що підтверджує те, що вони дійсно мають складний психологічний стан.
Важливим аспектом життя молоді є інформаційний простір. Так 61% респондентів отримують новини з Telegram-каналів, а 7% – через соціальні мережі Facebook та Instagram. Це свідчить про низький рівень довіри до традиційних медіа, а також про те, що інформаційна політика має значний вплив на настрої молоді. 50% респондентів відзначають, що новини негативно впливають на їхній емоційний стан, що вказує на необхідність роботи з інформаційною гігієною та підвищення рівня медіаграмотності серед молодого покоління. Найбільше молодь турбує невідомість, соціально-політична ситуація у країні (62%), фінансові питання (44%), стан здоров’я (34%).
