Збудником кору є вірус, що вражає виключно людей. У довкіллі він швидко руйнується під впливом сонячного випромінювання, при нагріванні до 50 0 Ста під впливом деззасобів.
В аерозолі при видиханні або кашлі хворого може зберігати вірулентність до 1 години. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.
Кір вважають одним з найбільш заразних захворювань. У «довакцинальний» період індекс контагіозності хвороби сягав майже 100%.
Уникнути зараження при контакті з хворою людиною майже не можливо.
До початку масової імунізації (1965 ‒1967 рр.) в світі щорічно реєструвалося приблизно 130 млн. випадків кору і 8 млн. смертей . Найбільш вразливою до кору групою є діти, тому кір вважають дитячою інфекційною хворобою.
Початок захворювання досить гострий: висока температура (до 400 С),
нежить, біль у горлі, кон’юнктивіт, можливі біль в животі та розлад шлунку, загальна інтоксикація. Основні прояви кору наростають поступова та характеризуються появою та згасанням висипань. Період висипань як правило, триває до 3 діб, всі симптоми хвороби зберігаються, та навіть можуть посилюватися.
Кір спричиняє істотне зниження імунітету тому у хворих часто розвиваються ускладнення ‒ отити, бронхіти, пневмонії та енцефаліти.
Єдиний надійний спосіб захиститися від кору ‒ Вакцинація.
Планові щеплення дітям проводять згідно з календарем щеплень двічі – в 12 місяців та в 6 років.
Вагітним жінкам, які не хворіли на кір, але контактували з інфікованим вводять протикоровий імуноглобулін протягом перших 3 діб від останнього спілкування з хворим.
Щеплення від кору також може бути зроблене дорослій особі, яка контактувала з інфікованим, але якій у свій час, в дитинстві, не провели вакцинацію і яка до цього ніколи не хворіла на кір.
Матеріал підготовлено в межах компанії «Поширення вакцинації проти кору»
