Михайло Жаров про земельний податок: Місто готове дати можливість заробляти, але красти тут не дозволено більше нікому

Земельні питанняІнвестиціїІнтерв'юНовини
👁 1K

Кажуть, до чогось гарного людина швидко звикає. Але до частих відмов ми теж, на жаль, пристосовуємось. Так, наприклад, найчастіше в Херсоні на своє звернення щодо ремонту дороги, фасаду чи іншого виду благоустрою від міської влади можна отримати відповідь: «грошей немає». Але чому їх весь час немає, якщо ми з вами справно сплачуємо податки?

Після податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який є першим за значимістю поповнення міського бюджету, друге місце посідає земельний податок. І от якщо з ПДФО суттєвих питань не виникає, то щодо останнього у Херсоні велике лихо. Чому місто недоотримує десятки мільйонів гривень, які можна було б витрачати на розвиток, і чому в Херсоні за використання міської землі платять копійки, розповів директор департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради Михайло Жаров.

– Нещодавно міський голова Ігор Колихаєв збентежив містян інформацією про те, що в Херсоні бізнесмени оплачують використання міської землі, ніби це – рілля. І коштує вона, зрозуміло, в рази дешевше. Внаслідок чого місто недоотримує величезні суми земельного податку. Що то за історія?

Ця непроста історія бере свій початок у 2015 році, коли хитрі підприємці вигадали, як викрутитись, щоб не платити за реальною нормативною грошовою оцінкою земельний податок, хоча, на міській землі стоять їхні заводи, фабрики, установи, магазини та офіси. На той час у місті існував такий офіційний норматив плати за землю. Але оскільки платити чесну ціну великі ділки не хотіли, то знайшли вигіднішим для себе найняти непоганих адвокатів і через суд скасувати цю ставку. Для них це була дуже вигідна угода з совістю, адже «в складчину» разово сплатити роботу юристів та судової системи простіше, замість того, щоб чесно віддавати частину від доходів на користь розвитку міста, на якому вони свої гроші й заробляють. Так місто отримало перший серйозний удар по бюджету.

Але оскільки не платити за землю зовсім не можна, то Держгеокадастр визначив для Херсона плату за використання міської землі як за ріллю. Таким чином, замість нормативних 362,24 грн. за квадратний метр бізнесмени почали платити лише 2,44 грн. за той же кв.м. Неважко порахувати наші втрати? Щоб було зрозуміло в цифрах, то йдеться мінімум про 30 недоотриманих мільйонів гривень лише за 2021 рік. Нехитрими математичними обчисленнями можна зрозуміти, скільки ми втратили за весь час.

– Ми говоримо про давню проблему, то невже попередні керівники міста про це не знали?

Знали, напевно. Але ця проблема набагато глибша, ніж може здатися. Не можна звинувачувати лише одну людину. Хоча, безумовно, політична воля «першої особи» у вирішенні цього питання є вкрай важливою. Це сталося в тому числі за мовчазної згоди податкової служби, хитрощів самих ініціаторів цього законного беззаконня, потурання судової системи, чиновників, які не били на сполох, а просто прийняли ситуацію як даність… Адже коли скасовували «нормативку», за її повернення ніхто не бився. Шашками махали та лікті кусали вже після того, як усі суди були програні!

– Якою є позиція нинішнього міського голови у цьому питанні?

Ні для кого не секрет, що діючий мер Херсона має грандіозні плани на будівництво нових об’єктів у місті, реконструкції парків, капітальний ремонт доріг тощо. На все це потрібні величезні гроші. Тому насамперед Ігор Колихаєв провів повний аудит всього міського господарства та, звичайно, статей доходу міста. Коли розкрився обман із земельним податком, було прийнято жорстке та безапеляційне рішення повернути все в законне поле. Були подані позови, почалися судові тяжби і… місто ці суди почало вигравати. Безпрецедентний випадок, треба сказати. Результатом цієї боротьби за поповнення бюджету стане повернення нормативної грошової оцінки на суму 362,24 грн за квадратний метр. Норма набирає чинності з 1 січня 2022 року.

– Ми зможемо колись дізнатися прізвища та назви підприємств, які, не побоїмося цього слова, довгі роки обкрадали наше місто?

В силу юридичних нюансів прізвища я називати не можу, але ці підприємства досить відомі в місті: за пам’яттю – це Укррічфлот, наприклад, «Дніпро і компанія», підприємства та фірми, зареєстровані на депутатів різних рівнів, членів виконкому різних років… Так, є компанії, які взагалі не платять за землю, наприклад Smart Maritime Group (SMG). Але це ще не весь сюжет «земельної» історії. Мало того, що протягом багатьох років гроші недоплачували до міського бюджету, так деякі підприємства ще й подали заяви на перерахунок земельного податку за ті роки, коли сплачували повну вартість. Тобто зажадали, щоб місто повернуло гроші, які вони нібито переплатили, вносячи податок як НЕ за ріллю! З таких – ТРЦ «Фабрика», компанія «Укрсільгоспмаш» (колишній завод ім. Петровського) та багато інших. Тобто абсолютно подвійні стандарти: на людях усі як один борються за те, щоб Херсон розвивався, а коли думають, що їх ніхто не бачить, намагаються забрати у рідного міста останнє.

– Що буде далі?

Як я й сказав, з 1 січня набирає чинності нормативна грошова оцінка 362,24 грн за квадратний метр, платитимуть яку всі. Приємно, що на вимогу міського голови чесно платити податки вже почали відгукуватися великі підприємці, які розуміють, що з міською владою краще співпрацювати. З останнього я знаю, що міський голова провів успішні переговори з Херсонським нафтопереробним заводом, площа якого становить 258 га. Керівництво його погодилося з доводами міського голови, і чесно оплачуватиме займану територію. Я взагалі думаю, що час, коли бізнес диктував кабальні умови, а не співпрацював із містом, залишилися у минулому.

Знаєте, ми зараз уже закінчуємо роботу за Генеральним планом Херсона. Під час його розробки було проаналізовано багато чинників, зокрема і прогнозована чисельність населення. Окремо – перспектива його зростання. Так ось реалістичний прогноз такий: якщо ми прямо зараз не змінимо правил життєдіяльності міста, через 20 років кількість жителів Херсона обчислюватиметься цифрою 250 тисяч людей, песимістичний – 220 тисяч.

У нас залишився останній шанс зберегти своє місто та дати йому новий імпульс на розвиток. Зробити це можна лише в одному випадку – вдихнути у нього життя. Тільки за перший рік своєї роботи Ігор Колихаєв показав, як багато можна зробити для свого міста, якщо захотіти змін. Дивлячись на це, навколо нового керівника міста почали збиратися небайдужі люди, підприємці, бізнесмени, активісти, інвестори, які готові вкладати гроші у виробництво на території Херсона. Місто готове всім дати можливість заробляти, але красти тут більше не дозволено нікому.

Розмовляла Галина Ляшевська

Вам також може сподобатися

Херсонців запрошують на Цифрову антикорупційну конференцію (ЦАКК)
3 грудня в Україні відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю

Новини міста

Головне за місяць