Ліфтами в Херсоні користується 24% мешканців міста, інші – лише платять за їхнє утримання. Чи вигідно це містянам, чи справедливим є такий розподіл спільних бюджетних коштів з’ясовували сьогодні, 16 червня, у Херсонській міській раді.
На початку зустрічі представників влади, депутатів та голів ОСББ заступник міського голови Володимир Пепель повідомив присутнім про прийняті рішення стосовно ремонту ліфтів:
«Виконавчий комітет міської ради прийняв рішення про затвердження відкоригованих титульних списків капітального ремонту ліфтового обладнання на 2021 рік. Ми пам’ятаємо, що ще з 2020 року по 1 квітня 2021 року в місті не працювали 117 ліфтів. Зараз у відкоригованому титульному списку 113 ліфтів, тому що 4 ОСББ ліфти вже відремонтували. Зараз із цих 113, згідно з експертизою, зробили проєктну документацію до 34 ліфтів. На наступне засідання виконкому винесемо вже всі 113 ліфтів з конкретними сумами для виконання ремонтних робіт. Також міська рада прийняла рішення щодо фонду, в який має перерахуватися співфінансування, і порядок самого співфінансування. Цим порядком передбачено, що 40% від вартості ремонту ліфта мають зібрати і сплатити ОСББ, 60% фінансуватиме міський бюджет».
Володимир Пепель попросив голів ОСББ ознайомитися з переліком, провести у себе в ОСББ зібрання, визначитися з сумою і перерахувати її у цільовий фонд. Це допоможе швидше почати тендерну процедуру.
До кінця року в Херсоні зупиняться ще 400 ліфтів. Міський голова Ігор Колихаєв стосовно них доручив зібрати всі початкові дані. Орієнтуючись на перелік, ОСББ зможуть провести експертизу та дефектні акти, на основі яких ці ліфти додадуть у титульний список до кінця 2021 року і депутати передбачатимуть відповідне співфінансування. Таким чином, на думку міського голови, до кінця року ми зможемо вийти з мінімальною кількістю ліфтів, які потребуватимуть ремонту.
Чи може місто виділити більше коштів на ремонт ліфтового обладнання, ніж заплановано? Коментар директора департаменту бюджету та фінансів Романа Підперигори:
«Бюджет – це баланс прибутків і видатків. Якщо депутати більше коштів виділять на ліфти і задовольнять потребу мешканців багатоповерхівок, значить не вистачить на ремонт доріг, чи на утримання лікарень, надання соціальних пільг чи допомоги містянам, чи ще десь не «закриється» потреба. І ті ж самі люди будуть вимагати тепер закрити її. Чим і звідки? Ще раз: бюджет – це баланс прибутків і видатків.
Далі: ліфтами у нас користується 24% мешканців міста. Решта херсонців проживають у п’ятиповерхівках, приватному секторі, так само сплачують податки, наповнюючи бюджет міста. Чому вони мають сплачувати за послуги, якими не користуються?
Якщо депутати міської ради визначили суму, наприклад, 30 млн грн на капітальний ремонт ліфтів, значить по коду бюджетної класифікації – це «капітальний ремонт ліфтів», тобто цільове призначення – капітальний ремонт ліфтів. Депутати міської ради на попередньому пленарному засіданні Херсонської територіальної громади прийняли рішення про порядок, відповідно до якого буде здійснюватися такий ремонт. На сьогодні діє рішення міської ради про те, що 60% фінансування виділяється з міського бюджету, 40% – коштом власників квартир, які користуються цими ліфтами.
Орієнтовно, вартість капітального ремонту – 200 тис грн один раз у чотири роки. Користуються ліфтами, наприклад, 6 поверхів, а це в середньому 36 квартир (тому що є будинки, в яких на поверсі 8 квартир, а є й 3). 200 тис грн поділити на 4 роки – це 50 тис. грн у рік. Їх ділимо на 36 квартир і отримуємо 1 тис 389 грн з квартири у рік, або 116 грн у місяць. Якщо врахувати 40% від вартості ремонту ліфта (мається на увазі співфінансування), це буде 46 грн у місяць з однієї квартири“.
Голова керуючої компанії Корабельного району Ніна Саніна висловила хвилювання з приводу сплати таких щомісячних внесків незахищеними верствами населення, наприклад, пенсіонерами.
Стосовно таких мешканців багатоповерхівок у міської влади є рішення: допомогти людям, компенсувавши ці витрати через соціальні програми.
Також голова керуючої компанії Корабельного району зазначила, що головам ОСББ потрібно об‘єднатися, створивши координаційний центр на базі Департаменту міського господарства, оскільки проблематика кожного ОСББ залежить від місця його знаходження. Пропозиція знаходить підтримку у міської влади – Володимир Пепель зазначає, що зустрічі з головами ОСББ потрібно проводити чи не щомісячно.
Зауважимо, що з 800 ОСББ присутніми на зустрічі були близько 100 голів об’єднань. Більшість з них очолюють декілька ОСББ.
З боку міської влади, окрім Володимира Пепеля та Романа Підперигори, з головами ОСББ вели перемовини в.о. заступника міського голови Сергій Циганок та начальник управління житлового господарства департаменту міського господарства міської ради Віталій Лисенко.
